Мікрофінансування в Німеччині: значний ефект, занадто високі перешкоди

Невеликі гранти в розмірі до 5 000 євро мають вирішальне значення для багатьох організацій громадянського суспільства, щоб реалізовувати проекти на місцях. Однак нещодавнє дослідження показує: хоча попит на мікрогранти є значним, вони залишаються важкодоступними для багатьох ініціатив — насамперед через відсутність загального огляду та високі бюрократичні перешкоди.

Програми мікрофінансування дають змогу громадським об’єднанням та ініціативам швидко та без зайвих перешкод отримати фінансову підтримку. Близько 40 відсотків організацій у Німеччині вже користуються цією формою фінансування.

Кошти в основному використовуються для:

• придбання ноутбуків або матеріалів (60 %)
• проведення заходів та акцій (45 %)

Таким чином, мікрогранти безпосередньо сприяють зміцненню місцевої громадської активності — особливо там, де не діють масштабніші програми фінансування.

Основними джерелами фінансування є:

• Місцеві та регіональні фонди (наприклад, громадські фонди або фонди ощадних банків) – близько 73 %
• Додатково:
  • Міністерства земель
  • Німецький фонд громадської активності та волонтерства (DSEE)
  • Aktion Mensch e. V.

Однак сфера фінансування є різноманітною і часто заплутаною — особливо для невеликих ініціатив, що не мають досвіду.

Дослідження виявляє дві основні проблеми:

1. Недостатня поінформованість про програми мікрофінансування

73 відсотки організацій, які не користуються мікрофінансуванням, не знають про відповідні програми.

2. Великі бюрократичні витрати

На подання заявки та оформлення документів у середньому витрачається від 4 до 10 годин — це значні зусилля, особливо для ініціатив, що базуються на волонтерській роботі.

Головний висновок: існують суттєві відмінності між організаціями зі штатними структурами та тими, що їх не мають.

Організації зі штатними співробітниками:

• використовують мережі та об’єднання
• подають заявки на фінансування більш стратегічно
• частіше отримують більші гранти

Організації, що працюють виключно на волонтерських засадах:

• шукають інформацію самостійно (56 %) або через особисті контакти (64 %)
• рідше досягають успіху в залученні коштів

→ Це призводить до структурної нерівності щодо малих ініціатив.

Також відрізняється призначення коштів:

• Спорт та охорона навколишнього середовища: переважно обладнання та матеріали

Культура, освіта, соціальна сфера: частіше — на організацію заходів, а також на гонорари та компенсацію витрат

Багато ініціатив вбачають необхідність вдосконалення механізму надання мікрогрантів:

• Менше бюрократії
• Покращення доступності інформації про програми
• Більші суми фінансування (в ідеалі 4 000–5 000 євро)

Натомість мінімальні суми, менші за 500 євро, часто вважаються малодоцільними — особливо з огляду на витрати, пов’язані з їх отриманням.

Дослідження чітко показує: програми підтримки мають значний регулюючий ефект.

• Розмір фінансування та тематичні пріоритети визначають,
  хто отримає доступ до коштів, а хто — ні
• Наразі програми з низьким порогом доступу не охоплюють усіх цільових груп
• До волонтерських організацій часто не звертаються у достатній мірі

Мікрогранти є важливим інструментом для зміцнення місцевої громадської активності. Щоб вони могли повністю реалізувати свій потенціал, необхідні:

• спрощення процедур подання заявок
• більшої прозорості у сфері фінансування
• цілеспрямовану підтримку волонтерських ініціатив

Саме в часи обмежених державних коштів невеликі суми фінансування можуть мати велике значення — за умови, що вони потрапляють до потрібних організацій.